Кенія, або офіційно Республіка Кенія — східноафриканське держава, розташована на екваторі. На території цієї колишньої англійської колонії дивним чином поєднуються пустелі і гори з льодовиками, ліси, річки і озера. Свою назву країна отримала від імені розташованої на її території гори Кенія, другий за величиною на Африканському континенті. На південно-сході Республіка Кенія омивається Індійським океаном, білосніжні пляжі якого є популярним місцем відпочинку туристів. Найбільше місто і столиця країни — Найробі.
У країні проживає більше 40 мільйонів жителів на площі 580 тисяч кв. км. Населення Кенії являє собою досить строкату за етнічним складом мозаїку, що складається з 44 племен з різними звичаями і мовами. Одним з найбільш відомих у світі є плем'я масаїв, що зберегли до наших днів давні звичаї і спосіб життя. Колоритний вигляд і незвичайні ритуальні танці щорічно приваблюють поселення масаїв велику кількість туристів. До такого підвищеного інтересу масаї ставляться досить доброзичливо, влаштовують етнічні уявлення, знайомлячи мандрівників зі своїм життям і культурою.
Дивовижна «земля чорних людей», названа так у давнину арабськими торговцями, цікава для туристів різноманітними видами відпочинку. В першу чергу це, звичайно ж, сафарі. У Кенії налічується більше 40 національних заповідників та природних парків, в яких мандрівники можуть в безпосередній близькості і природних умовах спостерігати за життям диких тварин. В одному з них — Масаї Мара можна зустріти знамениту «Велику п'ятірку» африканських тварин: слона, носорога, лева, буйвола і леопарда. Закони країни дозволяють полювати на цих тварин тільки з фотоапаратом з метою отримати найбільш вдалий знімок. В Масаї Мара кожен рік з червня по вересень можна спостерігати унікальне видовище — міграцію мільйонів тварин. Природним дивом світла називають перехід в пошуках їжі і води більш ніж мільйона антилоп гну, які щорічно долають 1800 миль з долини Серенгеті, розташованої на кордоні Танзанії і Кенії, в Масаї Мара. В іншому заповіднику — Великої Рифтової долини, можна помилуватися на зграї рожевих фламінго, що представляють собою незабутнє видовище.
Спеціально для любителів екстремального виду відпочинку пропонується поїхати на нічне сафарі або піднятися в небо на повітряній кулі, щоб з висоти пташиного польоту насолодитися прекрасним панорамним видом на долини і підносяться гори. Одна з них — Кіліманджаро, сяє своєю сніговою вершиною і є найбільшою на континенті. На південно-заході країни знаходиться озеро Вікторія, найбільше в світі, друге за величиною після озера Верхнє у Північній Америці.
Кенію називають африканським континентом в мініатюрі, а ще колискою людської цивілізації. На території Кенії в районі озера Туркана були знайдені самі древні останки первісної людини. Місце розкопок внесено у всесвітній список культурної спадщини ЮНЕСКО. На думку вчених, саме тут знаходяться витоки всього людства. Приїхавши сюди одного разу, потім захочеться приїхати знову, щоб ще не раз помилуватися її унікальною, незайманою природою, побродити серед просторів саван або викупатися в блакитних водах Індійського океану.
Як дістатися
Кенія хоч і далека африканська країна, але проблем з перельотом туди виникнути не повинно. При цьому і за вартістю ці варіанти часто цілком прийнятні, наприклад під час спецпропозицій авіакомпаній можна урвати квиток з Москви туди-назад менш ніж за 20 тисяч. Регулярна ціна становить приблизно 25 тисяч рублів на людину. Літаки прилітають в аеропорт Найробі.
Прямого рейсу з будь-якого міста Росії, природно, немає. Найбільш цікаві варіанти стикувань: Абу-Дабі (Etihad), Дубай (Аерофлот, Kenya Airways і Emirates), Стамбул (Turkish Airlines), Доха (Qatar Airways). Менш привабливі, але які можуть згодитися з-за приналежності якому-небудь альянсу, перельоти через європейські міста (Лондон, Цюрих, Париж, Амстердам, Брюссель).
Знайти усі варіанти перельотів в Кенію, а також придбати вподобаний за хорошою ціною можна з допомогою форми нижче.
Пошук авіаквитків в Кенії
Клімат і погода в Кенії
На клімат в країні великий вплив надає близькість до екватора і до Індійського океану. У зв'язку з цим в Кенії переважає субекваторіальний клімат. Це дозволяє туристам приїжджати сюди круглий рік, за винятком яскраво вираженого сезону дощів. Період довгих дощів триває з кінця березня по травень. З червня по серпень опадів практично не буває. А з кінця жовтня по середину грудня буває «період коротких дощів». Формально в країні можна виділити два головних сезону: літо (з грудня по березень) і зиму (з липня по серпень). Максимальна денна температура коливається в межах +27-32? C. Вночі повітря прогрівається від +10 до +18? C в залежності від регіону.
Найгарячіша місцевість — це північно-східне плоскогір'я в околицях озера Рудольф. Тут в денний час повітря може прогріватися до +38? C, а вночі до +26-28? C. Температура центрального нагір'я залежить від висоти місцевості. Так, наприклад, в Найробі (1800 м) повітря вдень прогрівається до +25? C в січні до +21? C в липні. У місцях, розташованих на висоті 2000 метрів і вище, ночами буває навіть прохолодно і сиро. У прибережній зоні Кенії клімат більш м'який і температура повітря трохи вище. Кращі місяці для пляжного відпочинку — січень, лютий і жовтень. З квітня по травень в цих районах бувають затяжні дощі. У північній частині країни клімат прирівнюється до полупустынному. Найкращим періодом для сафарі і спостереження за птахами вважається січень — березень.
Погода в Кенії по місяцях
| Січень | Квітень | Липень | Жовтень |
| Лютий | Травень | Серпень | Листопад |
| Березень | Червень | Вересень | Грудень |
Відгуки туристів про Кенії по місяцях
| Січень10 Лютий4 Березень1 | Квітень
Травень16
Червень
| Липень
Серпень6
Вересень9
| Жовтень5 Листопад17 Грудень12 |
Питання про погоду в Кенії
Міста та регіони
Територіально Кенія підрозділяється на 8 регіонів або провінцій, кожна з яких має свій адміністративний центр і безліч округів.
Найбільшим регіоном є Ріфт-Валлі, розташований у Великій рифтовой долині. Регіон межує з Угандою, Танзанією та Південним Суданом і розділений на 14 округів. Адміністративним центром є місто Накуру. За останніми даними населення Ріфт-Валлі становить більше 10 мільйонів чоловік. На території знаменитої долини розташовується безліч національних парків і заповідників. Серед них: Масаї—Мара, Озеро Накуру, Амбоселі. Територія регіону становить понад 182 000 км2.
Другим за величиною в Кенії вважається Східний регіон. Він займає понад 153 000 км2 в центральній частині країни і межує з Ефіопією. Адміністративним центром регіону є місто Эмбу, займає південно-східні схили гори Кенія. Населення регіону більше 5 мільйонів чоловік. Особливо щільно заселені південні округи, де мешкають бантуязычные народності. Крім гори Кенія на території Східного регіону розташована пустеля Хамбо, національний парк Міру і частково озеро Туркана.
Третім за величиною регіоном у Кенії є колишня Північно-Східна провінція з центром у Гариссе. Цей регіон займає більше 125 000 км2 і межує із Сомалі. Його населення, за останніми даними, становить понад 2 мільйонів чоловік. Основну частину населення складають сомалійці.
Прибережна провінція Кенії на сході омивається водами Індійського океану, а на півдні межує з Танзанією. Центром регіону є місто-порт Момбаса. За останніми даними населення більше 3 мільйонів чоловік і складається в основному з народностей суахілі, миджикенда і т. д. на Території регіону становить понад 82 000 км2. Саме тут розташовані відомі піщані курорти Ламу, Малінді, Ватаму, а також декілька морських парків, де дайвери можуть милуватися яскравими кораловими рифами і тропічними рибками.
Центральна провінція — одна з найменших. Цей регіон поділений на безліч невеликих округів, так званих вілайєти. До них відносяться Муранга, Киямбу, Ол Калу і адміністративний центр Ньери. Основою економіки в цій провінції є кава. Клімат тут трохи прохолодніше, ніж в інших частинах Кенії. Це пов'язано з відносно високим розташуванням над рівнем моря. Сезон дощів триває з березня по травень і з жовтня по листопад. Населення Центральної провінції трохи більше 4 мільйонів чоловік.
У південно-західній частині країни на берегах прісноводного озера Вікторія розташовується провінція Ньянза. Таке незвичайне назва походить від одного з племен банту і означає «багато води». Населення регіону більше 5 мільйонів чоловік. Основний контингент жителів відноситься до етнічних груп луо і бантуязычным племенам. Відповідно, переважаючою мовою є долуо або луо. До іншим поширеним у регіоні мов відносяться нилотикский, суахілі, лухья, англійська. На них зазвичай говорять невеликі групи мігрантів. Клімат в Ньянзе вологий, тропічний. Адміністративний центр регіону — місто Кісуму.
Західна провінція Кенії знаходиться на кордоні з Угандою і займає понад 8000 км2. Адміністративний центр регіону — Какамега. За останніми даними населення Західної провінції складає більше 4 мільйонів чоловік. Регіон поділений на 8 вілайєти, найбільшими з яких є Какамега, Бунгома і Бусиа. Основна етнічна група — народність лух'я. Також тут поширені квакери. У цьому регіоні знаходиться лісовий заповідник Какамега і гора Елгон — друга за висотою гора в Кенії. Клімат місцевості тропічний, вологий. Рясні дощі можуть йти протягом усього року.
Столичний регіон Кенії вважається окремою провінцією. Провінція Найробі з однойменним центром займає близько 700 км2. По сусідству знаходиться східний край рифтової долини і пагорби Нгонг. Клімат в регіоні помірний, завдяки висоті свыше1600 метрів над рівнем моря. Населення близько 3 мільйонів чоловік, не рахуючи безлічі нетрів і окраїнних районів. В одному з районів Найробі живе велика кількість сомалійських емігрантів.
Пам'ятки Кенії
Кенія притягує мандрівників насамперед своєю природою, і особливо тваринним світом. Однак і в столиці Найробі, і в колишній столиці — Момбасі, а також в деяких інших містах є цікаві рукотворні пам'ятки Кенії. За посиланням нижче ви знайдете масу докладної інформації, яка буде дуже корисна при підготовці подорожі в Кенії.
Окремо варто згадати наступні групи:
Інші цікаві місця в Кенії:
- Архіпелаг Ламу і острівне місто Ламу
- Кафедральний собор Святого Сімейства
- Старовинний ісламський місто Малінді
- Вулканічний острів Крокодайл
- Національний музей Кенії
- Середньовічне місто Таква
- Ліси Кайя Миджикенда
- Водоспади Адамсона
- Острів Манда
- Музей Ламу
- Сади Ухуру
- Форт Ісус
Приватні гіди в Кенії
На проекті Эксперты.newstravel.com.ua зареєстровано 2 російських гіда в Кенії.
|
В'ячеслав Куликов
8 екскурсій |
|
Станіслава і Олександр Рейзіна-Бернштейн
12 екскурсій |
Пересування по Кенії
Порівняно з іншими африканськими країнами в Кенії досить розвинена транспортна мережа. У країні три міжнародних аеропорти, понад двадцяти регіональних аеропортів та сотня невеликих польових аеродромів. До основних способів пересування з одного міста в інше відносяться літаки, автобуси, потяги, пороми і автомобілі. Невеликими чартерними рейсами можна скористатися для переміщення з одного національного парку в інший.
Між містами і населеними пунктами краще всього пересуватися на автобусах або міні-маршрутках «матату». Це недорого і зручно, так як вони роблять часті зупинки. Між великими містами можна пересуватися на експрес-автобусах або залізничному транспорті. Зокрема поїзда пов'язують Найробі і Момбаси. Для пересування по передмістях столиці кенійці використовують електрички. Поромне сполучення пов'язує Момбасу, Ламу та Малінді. Крім поромів, на узбережжі Кенії поширені вітрильні човни «доу».
Система громадського транспорту добре розвинена у Найробі і Момбасі. Пересуватися по місту на автобусах недорого і швидко. Однак багато туристів воліють користуватися таксі або орендувати машину. Замовляти таксі прийнято по телефону у перевірених компаній, так як вуличні таксі небезпечні. Велика частина кенійських таксі не оснащено лічильниками, тому оплату за проїзд потрібно обговорювати заздалегідь.
Правила оренди автомобіля у країні стандартні. При цьому ціни на оренду досить високі, а максимальний пробіг може бути обмежений. Основна вимога — наявність водійських прав міжнародного зразка. Слід враховувати, що рух у Кенії лівосторонній, а максимально допустима швидкість на асфальтованих дорогах — 100 км/год В населених пунктах швидкість вдвічі нижче, а в національних парках і заповідниках допустима швидкість 25 км/ч. У пунктах оренди часто пропонують найняти машину разом з шофером, і це має свої плюси. Адже дороги Кенії далеко не ідеальні і місцеві водії вже до цього звикли.
Кухня
Кухня Кенії досить оригінальна і побудована на використанні недорогих продуктів. В її основу входять вегетаріанські страви, а також страви з дичини і морепродуктів. Фрукти і овочі, вирощені в Кенії, значно відрізняються від тих, що продаються в Європі. Особливо, це стосується ананасів, кокосових горіхів, авокадо і манго. Багато рис сучасної кенійської кухні були привнесені переселенцями з Європи й Азії. В цілому, кухню Кенії можна назвати інтернаціональною. У ній широко використовуються арабські спеції, індійські соуси, західноєвропейські напої і т. д.
Якщо на узбережжі в приготуванні їжі рясно використовують дари моря, то в деяких частинах країни пропонують всяку екзотику. Кенія — одна з небагатьох країн, де можна покуштувати смажене м'ясо бородавочника, крокодила з банановим салатом, печеня зі страуса, філе антилопи, біфштекс з буйвола, смажених термітів, печінка мавпи, тушкованого слона, юшку з черепах. Прихильники більш ординарної їжі оцінять курячий суп-пюре з горошком, смажене м'ясо ягняти, тушковану телятину з овочами, смажену на вугіллі форель. З національних продуктів активно використовуються кукурудза, картопля і рис.
Великою популярністю користується страва «кокосовий рис» — рисова каша, зварена в кокосовому молоці. Інше поширене блюдо — «матаа». Це густа і ситна каша, що складається з гороху, зерна кукурудзи та картоплі. За бажанням кенійці в нього додають і м'яса. Багато страви кенійської кухні відрізняються гострим смаком. Так, наприклад, салат «кочумбари», до складу якого входить перець-чилі. Туристів вражає велика кількість м'ясних страв в цій країні. У місцевих ресторанах можна покуштувати і «самосу» (пироги з начинкою з м'яса або овочів), і «шиш-кебаб» (місцевий аналог шашлику), і «ньяма чому» (смажене на грилі м'ясо, частіше козеня), і эгбред (млинці з начинкою з фаршу і яєць).
Племена, що населяють Кенії ось уже протягом багатьох століть готують свої автентичні страви. У племені Кікую туристи можуть скуштувати юшку з картоплі, кукурудзи і бобових під назвою «ирио». Основним гарніром всіх кенійських племен є страва «угали». Це розлучена з водою каша з кукурудзяного борошна. Місцеві жителі їдять її руками, скачують в кульки і вмочують у різні соуси. З особливим свят в кашу додають коренеплід маніоки.
Десерт
На десерт кенійці воліють свіжі фрукти. З них готують фруктові салати, додають в морозиво, випікають в тесті, варять у джемі і т. д. Одним з популярних кенійських десертів вважається «мандаази» — солодка плюшка трикутної форми без начинки, обсмажена в олії. Любов до випічки африканцям передалася від європейців. Тому, сьогодні в Кенії можна покуштувати різні пампушки, кекси і торти з фруктовою начинкою. Крім звичних кокосів і манго, в Кенії росте багато екзотичних фруктів. Наприклад, лаура (колючий, жовта диня), карела (зелена гіркувата на смак диня), окра (стручки з білими насінням і в'язким соком).
Напої
З напоїв особливо популярна «чангаа» — місцевий спиртне, виготовлене з маїсу і цукру. Фортеця цього напою настільки висока, що людині непідготовленій рекомендується вживати його з обережністю. Не менш популярне кенійське пиво «помбе», виготовлене на основі цукру, проса і бананів. До екзотики можна віднести тростинний ром, кавовий лікер і вино з папайї. Чай в Кенії п'ється на англійський манер, тобто з додаванням молока. У місцевих кафе і ресторанах можна покуштувати так званий «білий кави» — напій з гарячого молока, в який додається ложка розчинної кави. Свіжовичавлені фруктові соки можна купити на кожному кроці і досить недорого.
Покупки
У містах і населених пунктах Кенії зустрічається велика кількість сувенірних магазинів і лавок, а також ринків з виробами ручної роботи. Серед автентичних сувенірів туристи особливо цінують глиняні фігурки тварин, картини місцевих художників, виробні матеріали з ебенового і тикового дерева, вироби з шкіри, етнічні маски, килими ручної роботи, плетінки, барабани. Не менш популярні кенійський чай і кава, які продаються у всіх супермаркетах Найробі, Момбаси і Малінді. Надзвичайно красиві прикраси і деталі національної одягу масаї. Однак ціни на місцевих ринках часто невиправдано завищені, тому туристам можна і потрібно торгуватися. Іноді, торгуючись, можна скинути ціну на товар на цілих 50%. Вивіз виробів зі слонової кістки з країни заборонений, а шкури диких тварин можна вивозити, тільки маючи спеціальне на те дозвіл.
Асортимент сувенірів у всіх магазинах майже однаковий. У великих містах зустрічаються торгові центри та магазини з продукцією відомих торгових марок. Одні з найбільш великих і відомих шопінг-центрів в Найробі — це Westgate Mall і The Junction. А найбільшою мережею супермаркетів вважається Nakumatt. У Момбасі особливо цінуються магазини і ринок Старого Міста. Майже всі торгові точки відкриті з понеділка по п'ятницю з 8.30 до 17.00 з перервою на обід, а по суботах з 8.30 до 12.30. У місцях скупчення туристів магазини можуть працювати до 20.00 без обідньої перерви. Супермаркети відкриті майже до півночі. Система tax free відсутня, а кредитні карти приймаються тільки у великих магазинах. У багатьох кенійських магазинах продається одяг для сафарі, виконана з особливих матеріалів і покриває все тіло. Також у Кенії можна придбати дорогоцінні й напівкоштовні камені, наприклад, танзаніт, тцаворит, малахіт, тигрове око. Проте вивезення золота і діамантів з країни заборонений.
Зв'язок
Інтернет
Інтернет отримав широке поширення в Кенії, завдяки великій кількості компаній-провайдерів. Сьогодні майже у всіх містах країни туристи можуть знайти інтернет-кафе, а більшість готелів, лоджей і ресторанів пропонують свій Wi-Fi. Для виходу в інтернет можна також скористатися міжнародними туристичними СІМ-картами. Правила підключення та тарифи потрібно уточнювати у операторів.
Стільниковий зв'язок
У Кенії використовується міжнародний стандарт GSM-900. У містах зв'язок стабільно хороша, а в деяких віддалених районах зв'язок може пропадати. Місцеві СІМ-карти продаються в офісах операторів Safaricom і KenCell. Такі картки можна придбати відразу після прибуття в аеропорт Найробі, або ж в салонах зв'язку, які зустрічаються майже у всіх більш-менш великих населених пунктах.
Телефонний зв'язок
Не кращим чином розвинена телефонний зв'язок в Кенії. Так, наприклад, телефони-автомати зустрічаються тільки у великих містах країни. Деякі з них працюють з монет, а деякі — за спеціальними картками. Дані картки можна придбати у поштових відділеннях. Центральний пункт міжнародних переговорів розташований у Найробі. З цього пункту можна телефонувати безпосередньо за кордон. Є також можливість зробити дзвінок з готелю, але з подвійним тарифом. Для дзвінків на місцеві номери потрібно набирати міжнародний код Кенії — 254.
Безпека
Кенія — країна з неоднозначною ситуацією в плані безпеки. З одного боку, кенійці дуже доброзичливі до іноземців, а з іншого — знаходження в деяких окраїнних районах може бути небезпечним. Зазвичай, це райони поза туристичних центрів. Околиці Найробі і Момбаси також небезпечні. В таких місцях можуть орудувати кишенькові злодії, шахраї і навіть збройні банди. Від вечірніх прогулянок на самоті краще відмовитися і при необхідності скористатися надійною службою таксі. На півночі країни нерідко зустрічаються банди сепаратистів, а в заповідних зонах — браконьєри. Особливо неблагополучна ситуація на кордоні з Ефіопією і Сомалі.
Порівняно з іншими африканськими країнами в Кенії відносно благополучна обстановка в плані епідеміології, але не варто забувати про ризик зараження малярією, різними формами гепатиту, ВІЛ-інфекцією, жовтою лихоманкою. З цієї причини рекомендуються підвищені заходи безпеки. Зокрема, при в'їзді в країну у туристів можуть зажадати сертифікат про наявність щеплення від жовтої лихоманки. Для профілактики малярії слід пропити курс певних препаратів, призначуваних лікарем. Рекомендована також вакцинація від правця, поліомієліту, гепатитів, А і Б. Вчасно оформлена страховка дозволить відшкодувати витрати у випадку форс-мажорних обставин.
У Кенії небезпечно пити воду з-під крана або їсти їжу, що придбані у вуличних торгівців. Фрукти й овочі слід мити кип'яченою водою. Курити у громадських місцях суворо заборонено, але для цього є спеціально відведені місця. Штрафи за порушення цієї заборони можуть бути досить високі. Кенійці не дуже люблять, коли чужинці фотографують їх без дозволу, але за особливу плату можуть погодитися. Фотографувати заборонено прикордонні стовпи, людей в уніформі, об'єкти оборонного значення, центральну площу Найробі і територію поблизу мавзолею Джомо Кеньятти.
Під час поїздок на сафарі можна занадто близько підходити до диких тварин, а в багатьох національних парках навіть заборонено пересуватися самостійно. Краще всього досліджувати заповідні зони на джипах і у супроводі професійного гіда. Годувати тварин національних парків також заборонено і загрожує великим штрафом. В лоджах і кемпах рекомендується стежити за станом антимоскітних сіток. Для поїздки в заповідники одяг краще вибирати, максимально закриває всі частини тіла. Настійно рекомендується брати з собою широкополі капелюхи, високу, але зручне взуття, сонцезахисний крем, репеленти та побільше питної води.
Де зупинитися
Розміщення в національних парках Кенії
Збираючись на сафарі в національні парки Кенії, багато туристів замислюються про нічліг на території парку. Адже більшість кенійських заповідників настільки великі, що мандрівникам не вистачає декількох годин для огляду всієї території. Більш того, проробивши довгий шлях, щоб дістатися до заповідних місць, туристи, безсумнівно, потребують відпочинку. Саме для цих цілей були створені лоджі або так звані етно-готелі.
Лоджі в Кенії
Лоджі — це виключно африканське винахід для туристів національних парків. Це спеціально відведені місця для проживання і відпочинку туристів на лоні дикої природи.
Більшість лоджей прекрасно обладнані і мають всі умови для комфортного перебування. Вони включають бари, ресторани, басейни, сервісні служби, оглядові майданчики або веранди, звідки можна спостерігати за дикою природою парку. Номери для постояльців зазвичай розташовуються в окремих бунгало. Неодмінний атрибут лоджей — це особливий африканський або колоніальний стиль інтер'єрів. Перші лоджі з'явилися в Ботсвані, а інші африканські країни пішли цьому вдалому наприклад. Основна мета лоджей полягає в тому, щоб мандрівники могли вільно спостерігати за чудовими краєвидами заповідників і живою природою.
Іноді на території парку буває відразу декілька лоджей, що відрізняються за вартістю, стилем і рівнем комфорту, від стандарту до luxury. Таким чином, туристи можуть вибирати, де хочуть зупинитися. Наприклад, в національному парку Масаї—Мара чотири лоджа різної категорії комфорту. П'ятизірковий Mara Simba Lodge вважається найбільш екологічно чистим лоджем в Африці. Він займає майже кілометр на березі річки Талек. Будиночки комплексу повторюють архітектуру традиційного житла масаї. Основний акцент робиться на підвищений комфорт, підкреслюючи індивідуальність і етнічний декор. Keekorok Lodge, можливо, поступається йому по комфорту і носить чотири зірки, але є найкращим місцем для спостереження за міграцією травоїдних.
Деякі лоджі не мають офіційної зірковості, але від цього не менш відвідувані. Досить часто лоджі мають свою посадкову смугу або ж розташовані поруч з посадковою смугою парку. З цієї причини пересуватися між африканськими лоджами можна на невеликих літаках. Відпочинок в лоджі — це щось особливе, відмінне від готелів. У них туристи отримують можливість бути як можна ближче до незайманої унікальній природі, при цьому не відмовляючи собі у звичному комфорт. Як правило, лоджі пропонують послуги професійних натуралістів, які можуть провести цікаву екскурсію по околицях, розповісти про флорі і фауні заповідника.
Кемпи в Кенії
Крім розкішно обладнаних лоджей, на території національних парків зустрічаються і кемпи, що складаються з комплексу наметів. Кемпи також добре обладнані і мають власні санвузли, душові кабіни, кухні для приготування їжі. Однак за вартістю вони обходяться набагато дешевше. Постояльці кемпінгу можуть користуватися як наметами на території майданчика, так і своїми власними. До появи лоджей кемпи були єдиним варіантом розміщення під час сафарі. Не всі національні парки Кенії оснащені лоджами або кемпами, тому іноді туристи зупиняються в готелях довколишніх міст.
